Опис

Аналізатор застосовується як автоматичний засіб контролю втрати заліза магнетиту в хвостах збагачення на збагачувальних фабриках. Автоматичний контроль здійснюється безпосередньо в технологічному потоці з неперервним відбором частини потоку пульпи

1.1. ТЕХНІЧНІ ДАНІ

1.1.1. Діапазон контролю масової частки заліза магнітного, % абс……………………………… 0…10
1.1.2. Чутливість, % абс., не гірше……………………………………………………………………….. 0,15
1.1.3. Періодичність циклу аналізу*, хв. ………………………………………………………………….. 3…8
1.1.4. Вихідний сигнал постійного струму, мА………………………………………. 0…5;    0…20;    4…20
1.1.5 Спорядження навантаження, відповідно, кОм…………………………… 0…2;   0…0,5;   0…0,5
1.1.6. Постійна часу інтегрування, с………………………………………………………. 0,1;   1,5;   25
1.1.7. Напруга живлення постійного струму, номінальна, В………………………………………….. 24
1.1.8. Сила струму споживання, мА, не більше……………………………………………………………………………….. 90
1.1.9. Сила струму автоматичного аварійного відключення, мА, …………………………………………. 100…120
1.1.10. Габаритні розміри, мм:
1.1.10.1 Пробоутворювальний пристрій ПУ…………………………………………………… 430х310х110
1.1.10.2 Індукційний перетворювач ІП………………………………………………………. 140х110х50
1.1.10.3 Пульт налаштування ПН………………………………………………………………………………… 130х68х55
1.1.10.4 Калібрувальний пристрій КУ…………………………………………………………………. 460х30х20
1.1.10.5 Промивочний сифонний вузол ПСУ……………………………………………………….. 640х410х220
1.1.11. Маса, кг
1.1.11.1. ПУ……………………………………………………………………………………………………………………. 2,5
1.1.11.2. ІП……………………………………………………………………………………………………………………… 0,8
1.1.11.3. ПН……………………………………………………………………………………………………………………… 0,2
1.1.11.4. КУ…………………………………………………………………………………………………………………….. 0,18
1.1.11.5. ПСУ…………………………………………………………………………………………………………………….. 18
____________________________________________________________________________________
* залежить від крупності випробуваного матеріалу

1.2. УМОВИ ЕКСПЛУАТАЦІЇ

1.2.1. Допустима напруга живлення постійного струму, В………………………………….. 20…28
1.2.2. Коефіцієнт пульсацій напруги живлення, %, не більше…………………………………….. 5
1.2.3. Допустимі вібрації з частотою до 50Гц
і амплітудою вібропереміщень, мм, не більше……………………………………………………. 0,1
1.2.4. Температура контрольованого середовища, °С…………………………………………………………. 0…+50
1.2.5. Температура навколишнього повітря, °С……………………………………………………….. -15…+50
1.2.6… Відносна вологість повітря до 90% при температурі 40°С і нижче температурах без конденсації вологи.
1.2.7… Живлення ПСУ повинно здійснюватися від магістралі чистої води.
1.2.8… Аналізатор не призначений для роботи во вибухонебезпечних і пожежонебезпечних приміщеннях.
1.2.9… Аналізатор не вимагає спеціальних заходів з екологічної та радіаційної безпеки.
1.2.10. Перетворювач аналізатора повинен бути розміщений у металевому контейнері, що виключає потрапляння рідких компонентів, мати монтажний блок та ущільнюючі отвори для кабелів.

 1.3. ПРИСТРІЙ І РОБОТА

1.3.1. Структурна схема

Групу аналізаторів рекомендується використовувати в складі комплексу. На рис. 1 представлена структурна схема комплексу АПМ-2 для 4-х пунктів випробування, де:
ПН           – пульт налаштування;
КУ           – калібрувальний пристрій;
ПСУ        – промивочно-сифонний вузол;
ПФУ        – пробоутворювальний пристрій;
ПУ           – пульпозабірний пристрій;
ІП           – індукційний перетворювач;
БП           – блок живлення;

Р1…Р4 – реєстратори.

Рис. 1. Структурна схема комплексу АПМ-2

ПН – призначений для діагностики та оперативної настройки перетворювача аналізатора.
КУ – використовується як мобільний імітатор параметрів осаду для перевірки сквозного тракту аналізатора.
ПСУ – є виконавчим гідравлічним органом, що реалізує заданий часовий циклічний режим роботи.
ПФУ – призначено для автоматичного відбору з потоку пульпи представницького зразка, формування її твердої фази та перетворення магнітної вразливості осаду во взаємну індуктивність.
ПУ – використовується для формування відсічки хвостового пульпового потоку.
БП – забезпечує магістральне низьковольтне живлення секційних відділень.
ІП – є перетворювачем взаємної індуктивності первинного перетворювача ПФУ в сигнал постійного струму.
Р1…Р4 – реалізує відображення інформації та її зберігання (можлива ​​використання УЗО).
У склад комплексу входять портативні ПН і КУ, а також секційні (1…4) і апаратні (5) відділення, між якими прокладена лінія зв’язку ЛС.

 1.3.2.  Робота

Роботу аналізатора пояснює схема, зображена на рис.2.

Рис. 2. Схема монтажу аналізатора.

1- клапан; 2- накопичувач; 3- пристрій для відбору пульпи; 4- живильні отвори; 5- транспортна труба; 6– хомут; 7- кріпильна труба; 8- первинний перетворювач; 9- рукав з’єднувальний; 10- промивальна труба; 11- проточна камера; 12- основа; 13- виливний патрубок; 14- дозатор; 15- рукав переливу.

Частина пульпового потоку через живильні отвори пристрою для відбору пульпи за допомогою його транспортної труби потрапляє в ПФУ. За допомогою відсікуючих отворів у промивальній трубі здійснюється відбір проби пульпи в осадкову камеру первинного перетворювача ПП, де здійснюється її згущення та накопичення. Циклічне промивання ПФУ здійснюється за допомогою ПСУ, розташованого на висоті 1,5…2м в безпосередній близькості від ПФУ. Підключення дозатора до магістралі чистої води здійснюється через клапан. Зайву воду в дозаторі виводять через рукав переливу в дренажний канаву. Туди ж виводиться стік пульпи і слив її осадку. За допомогою кріпильної труби і хомута, що охоплює основу, здійснюється обертання ПФУ і його ф